МИ НІКОЛИ НЕ САМІ – це резиденція, курована  METASITU в рамках другого міського фестивалю «Сеанс Міського Сканування», з темою MANUFUTURING, в Івано-Франківську. Ми запросили десять учасників – активістів, урбаністів, діячів культури, митців, архітекторів, дослідників, письменників, теоретиків, артистів, науковців, з України та з-за кордону  долучитися до нас та протягом одного місяця спільно розробляти, обмірковувати, критикувати, експериментувати та пропонувати нові форми міських партисипативних практик.

​

Впродовж цього часу ми могли створювати спільноти між собою та з іншими; групи, засновані на залученості та прихильності, які формувалися в місті - навмисно, як необхідність та як форма опору. Завдяки проекту МИ НІКОЛИ НЕ САМІ ми прагнули встановити  нові фундаменти стосунків, розуміючи обмеження та загрози такого формату та підтримуючи обґрунтовану самосвідомість.

​

  — Як ми розуміємо, пояснюємо та взаємодіємо з цими процесами?

  — Чого можемо очікувати?

  — Як ми оцінюємо успіх цих партисипативних практик?

  — Чи можемо ми кинути виклик ролі художника / працюючого з цим контекстом?

​

Цьогорічна тема, MANUFUTURING, організована урбаністичною  лабораторією «Теплого Міста» «MetaLab», концентрується на потенційному майбутньому заводу «Промприлад» - пост-промислового простору в центрі Івано-Франківська, який по мірі поступового відмирання своєї промислової функції переживає глибокі соціальні та реконструційні трансформації.

​

Протягом одного місяця запрошені резиденти взаємодіяли з територією «Промприладу» та прилеглими околицями за допомогою власних досліджень, пропонованих  активностей, публічних програм та подій.

​

Деякі з питань, які ми хотіли поставити аплікантам, це — як різноманітні види партисипативних практик  можуть сприяти осмисленню території Івано-Франківська та які існують ресурси (й обмеження) для мистецьких інтервенцій для визначення та впровадження соціальної справедливості, або ж сумніви щодо доцільності цих дій.

​

Ми хочемо зрозуміти «Промприлад» та його трансформаційні процеси за межами встановлених поділів, усвідомлюючи ряд взаємодій та інтересів, напруг, можливостей, та потенційних зв’язків, що можуть бути сформовані між індивідами та групами, тому що ми ніколи не самі.