Протягом п’яти днів воркшопу ми експериментували з матеріалами починаючи з текстилю, закінчуючи пластиком і фольгою. Ми вивчали як матеріали, різні за структурою, текстурою і щільністю, можуть взаємодіяти один з одним, взаємодоповнюватись та змінювати свої властивості. Разом з Зоряною і прекрасними, відкритими, яскравими і легкими у спілкуванні учасниками воркшопу ми створили величезні штори для цеху «Парасолька». Пластикова сітка стала чимось на кшталт полотна, на якому з’явились малюнки — штрихи, орнаменти, сюжети — створених смугами з тканини і не тільки. Кожне з шести полотен має свою концепцію: використання тільки холодних або тільки теплих відтінків, робота виключно з прозорими смугами, переплетіння традиційних гуцульських мотивів з срібними космічними стрічками.

Самі того не підозрюючи, ми і справді вигадали історію вільного кочування стрічок сіткою, наче системою координат. Ми спробували надати нове життя матеріалам у просторі, який теж раніше використовувався для інших цілей, тому вся використана тканина взята виключно з секонд-генду. Разом з учасниками воркшопу ми вплітали в наші роботи ніжність, дружбу, солідарність і повагу до історії заводу. Нехай кочують ідеї, матерії і люди, обмінюючись досвідом, створюючи нові історії, зв’язки, традиції.