Планування і проєктування публічних просторів в Івано-Франківську: аналіз підходів з урахуванням принципів кругової економіки

DO

У липні 2021 року ми, урбаністична платформа «Металаб» і платформа Тепле Місто, презентували широкому загалу результати дослідження.

Локація: Івано-Франківськ, Україна
Сфера: дослідження, кругова економіка
Авторки: Ксенія Семенова, Анна Доброва
Коректура: Любомир Гураль
Дизайн і верстка: Юлія Русило
Рік: 2021

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

Поточний стан справ:

Сьогодні українські міста активно вкладають кошти місцевих бюджетів в оновлення міської інфраструктури. Проте публічна дискусія переважно точиться навколо функції, вартості та зовнішнього вигляду проєктів. Вже частіше звучать питання врахування потреб і доступності оновлених просторів для різних категорій людей, зокрема маломобільних груп населення.

Але наразі відсутня інформація і обговорення того, як ці проєкти впливають на довкілля та потенціал для адаптації до змін клімату.

Наше дослідження аналізує підходи до проєктування, планування та створення громадських просторів за принципами кругової економіки та їхнього впливу на довкілля та клімат.

Цілі дослідження:

- дослідити наявні підходи до планування і проєктування громадських просторів в Івано-Франківську на предмет врахування впливу цих просторів на довкілля;
- окреслити принципи кругової економіки та приклади їх застосування у плануванні й проєктуванні громадських просторів у різних країнах;
- виявити, які з цих принципів застосовуються вже сьогодні;
- підготувати рекомендації щодо можливостей включення підходів кругової економіки до планування і проєктування громадських просторів в Івано-Франківську.

Базові визначення дослідження:

- Громадські простори – зовнішні простори з вільним доступом: вулиці, площі, сквери, парки, прибудинкові території, набережні тощо.

- Лінійна економіка – домінуюча сьогодні модель економіки. Ґрунтується на лінійному підході до використання ресурсів: видобування, виробництво товарів, користування, утилізація.

- Кругова економіка – це економічна система, яка базується на якомога довшому використанні продуктів і матеріалів в економіці. Підходи кругової (циркулярної) економіки дозволяють задовольняти потреби людства і справедливо розподіляти ресурси без загрози для біосфери та залишаючись у планетарних межах.

Екологічні проблеми та виклики для Івано-Франківська:

Підвищення температури може призвести до таких метеорологічних явищ як тепловий стрес; підтоплення; зменшення площ і порушення видового складу міських зелених зон; зменшення кількості та погіршення якості питної води; зростання кількості інфекційних захворювань та алергічних проявів; порушення нормального функціонування енергетичних систем міста, тощо.

Місто Івано-Франківськ, хоч і включило у свою стратегію модернізацію інфраструктури та впровадження енергоефективних технологій і створення у місті сучасних громадських просторів, на рівні Стратегії міста до 2028 року зміни клімати не вважаються великим ризиком, який потребує цільових підходів адаптації до цих змін.

Для створення стійкішої публічної інфраструктури в Івано-Франківську, необхідно також звертати увагу на якість та підходи до виконання проєктів.

Нормативна база України у сфері проєктування, ремонту та реконструкції громадських просторів і вплив на довкілля:

Законодавчі вимоги проведення оцінки впливу на довкілля не поширюється на проєкти ремонтів та реконструкцій громадських просторів Івано-Франківська.
Нормативна база України для проєктування громадських просторів не має чітких зобов’язань для впровадження екологічних підходів в проєктуванні.
Проте в оновлених ДБН є акценти (доступність, низьковуглецева мобільність та озеленення), які відповідають певним критеріям кругової економіки і можуть зобов’язувати замовників враховувати їх при формуванні технічних завдань.


Методологія дослідження:

Ми вивчали вплив громадських просторів на довкілля крізь призму кругової економіки та її моделі зі семи принципів:
- циклічне використання - матеріальних ресурсів;
- вироблення енергії з відновлюваних джерел;
- сталий спосіб використання і видобування водних ресурсів;
- системна підтримка здоров'я і добробут людей та інших біологічних видів;
- максимізація створення суспільної цінності;
- збереження людських спільнот і культур;
- підтримка та посилення людиною біорізноманіття.

Збір інформації щодо наявних практик планування просторів і Івано-Франківську відбувався через:
- вибірковий аналіз завдань на проєктування громадських просторів Івано-Франківська,
- польові обстеження об’єктів,
- дослідження нормативних документів, що регламентують створення та ремонт громадських просторів і вулиць,
- проведення інтерв’ю з представниками замовників і підрядників таких проєктів в Івано-Франківську.

Для дослідження ми обрали різні громадські простори вулиці та площі у середмісті, вулиці у нових районах, прибудинкова територія багатоквартирного будинку, рекреаційні зони з водними об’єктами, міський парк або ліс.

Що конкретно проаналізовано?
- 6 завдань на проєктування для проведення ремонтів громадських просторів в Івано-Франківську протягом 2017-2020 років ( площа Міцкевича, вул. Леся Курбаса, вул. Крушельницької, вул. Івасюка, простір міського лісу на Вовчинецьких пагорбах, прибудинкова територія за адресою Хмельницького 78.)

- Натурні обстеження об’єктів (вул. Л. Українки, площа Міцкевича, сквер біля будинку за адресою Галицька 67, міській парк культури і відпочинку (парк ім. Шевченка), рекреаційна зона біля міського озера, прибудинкова територія за адресами Івана Пулюя 5 і Івана Пулюя 1.)

- Провели глибинні інтерв’ю з: Назарієм Рогівим, заступником директора департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, представляє замовника ремонтів прибудинкових територій і раніше працював з замовленням проектів вулиць і площ міста. Іриною Чолій, архітекторкою, розробницею концепції простору на Вовчинецьких пагорбах, працює переважно з приватними замовниками Юрієм Лозовенко, архітектором, працює переважно з проєктами вулиць та організації дорожнього руху, член команди розробників проєкту реконструкцій площі Міцкевича та Леся Курбаса.

Завдання на проєктування отримали або напряму від замовників, або через систему публічних закупівель Prozorro.


Загальні висновки дослідження:

На етапі проєктування громадських просторів Івано-Франківська зараз найбільше уваги приділяється:
- вимогам до довговічності матеріалів;
- можливостям збереження бордюрів на об’єкті ремонту або реконструкції;
- повторному використанню елементів мощення, зокрема і на нових локаціях;
- створенню умов для безпечного руху пішки та велосипедом;
- загально створенню інклюзивних просторів для різних категорій користувачів.

Хорошою практикою є залучення та консультації з мешканцями на етапі підготовки проєктної документації благоустрою прибудинкової території для посилення локальної спільноти. З метою зменшення споживання електроенергії застосовуються вимоги використання LED освітлення. При формулюванні завдань на проєктування громадських просторів Івано-Франківська загалом враховуються фактори, які позитивно впливають на здоров’я і добробут громади міста.

Потенціал зелених насаджень та створення умов для підтримки розвитку місцевої флори і фауни, а також очищення води, повітря і ґрунтів може бути розширений на етапі проєктування громадських просторів:
- тип озеленення може підбиратися для створення тіні і мінімізації нагрівання поверхні простору;
- місцеві багаторічні рослини сприяють кращому збереженню місцевої популяції комах і птахів, загальному біорізноманіттю.

Водовідведення дощової води може бути кращим завдяки:
- обов’язковому облаштуванню газонів нижче рівня тротуарів;
- вибірковому використанню насипних матеріалів і, таким чином, підвищенню природного поглинання дощової води без додаткового навантаження на каналізаційні системи.

В документі є пропоновані рекомендації для технічних завдань на проектування громадських просторів.

Проєкт «Впровадження підходів кругової економіки для творення життєздатного та стійкого Івано-Франківська» виконується платформою «Тепле Місто» в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи рекомендації, опубліковані у цьому аналітичному звіті, належать авторкам дослідження і не обов’язково відображають погляди й позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Швеції. Відповідальність за зміст дослідження несе виключно платформа «Тепле Місто», що підготувала та замовила виробництво продукту