ВКОРІНЕННЯ
Майстерня «Тбілісі» відбулася на подвір’ї Відкритого цеху «Парасолька» і стала однією з центральних подій фестивалю Сеанс Міського Сканування 2021. Майстерня відбувалася з 30 серпня до 3 вересня 2021 року.
Темою цьогорічного Сенсу Міського Сканування стало Вкорінення або Рутинг. Пандемія посилила питання про децентралізацію та місцеву сталість. Коли ми були “змушені” залишатися вдома, ми оцінили периферію як шанс на доступніше та екологічне життя. Зрештою, ми “вкорінилися” та почали цінувати цей привілей.
Тож, і сам Сеанс став “повільним фестивалем”, який тривав з липня до листопада. Він отримав не одного організатора, як зазвичай, а об’єднав місцевих гравців і їхні події в один гібридний фестиваль.
Так у 2021 році до організації Тепле Місто й урбаністичної лабораторії METALAB приєдналися франківські ініціативи Інша Освіта, Деталізація та Відкритий цех «Парасолька», а також друзі й партнери з Грузії — група кураторів-архітекторів Tbilisi Architecture Biennial.
Гедлайнером “повільного фестивалю” Сеанс Міського Сканування стали містяни й локальні спільноти.
Коріння співпраці Сеансу Міського Сканування та Tbilisi Architecture Biennial (далі — TAB) бере початок у 2017 році, ТAB були учасниками СМС-2019. У 2020 році TAB запросили METALAB стати співкураторами бієнале «Що у нас спільного?» та втілили український павільйон в Івано-Франківську, Києві та Дніпрі.
У 2021 році TAB повернулися до Івано-Франківська, щоб стали партнерами й ко-кураторами Майстерні «Тбілісі».
КОМАНДА МАЙСТЕРНІ «ТБІЛІСІ»
METALAB:
Анна Пашинська — архітекторка, кураторка;
Ксенія Семенова — операційна менеджерка;
Мар’яна Баран — проєктна менеджерка;
Юлія Русило — дизайнерка;
Олекса Мельничук — івент-менеджер.
Відкритий цех «Парасолька»:
Андрій Когут — технічний адміністратор
Павло Марченко — резидент металообробки
Володимир Вінтоняк — резидент металообробки
Борис Яськевич — резидент деревообробки
Ілля Бойчук — резидент деревообробки
Tbilisi Architecture Biennial:
Тінатін Ґурґенідзе — архітекторка, урбан-дослідниця;
Онур Джерітоглу — архітектор, митець і дослідник;
Барбаре Качарава — архітекторка і дизайнерка інтер’єрів.
РЕЗУЛЬТАТ
МАЙСТЕРНІ
МЕТА СПІВПРАЦІ
Метою проєкту було активізувати ревіталізацію Відкритого цеху «Парасолька» та об’єднати творчу спільноту навколо мейкерства. Протягом Майстерні учасники знайомилися з екологічними принципами кругової економіки, різноманітними сталими матеріалами та перевикористати їх для будівництва.
Майстерня «Тбілісі» стала прикладом створення локального мейкер-хабу, що стимулює розвиток культурних і креативних індустрій та зв’язків. Учасники майстерні занурювалися у дизайн, проєктування та ремесло разом з міжнародними експертами.
Зрештою, майстерня мала й суто фізичну мету — створення нового громадського об'єкта у подвір’ї інноваційного центру Промприлад.Реновація, який разом збудували куратори, резиденти й будь-який охочий, хто долучився чи долучилася до Майстерні «Тбілісі».
ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПРОЄКТУВАННЯ
Загалом роботи у рамках Майстерні «Тбілісі» тривали понад місяць. Весь цей час команди ТАВ і METALAB постійно зідзвонювалися та спілкувалися про плани «Парасольки», наступні кроки Промприлад.Реновація, про комфорт працівників, резидентів й гостей заводу. Так ми визначили завдання, які має вирішити новий об’єкт.
Коли ми дійшли висновку, що хочемо створити мобільні конструкції для різних форматів подій та просторів заводу, ми перейшли до вибору матеріалів майбутнього об’єкту. Для цього команда дослідила буквально кожний кут заводу: ми фотографували старі меблі, двері, покриття й конструкції. На основі цього дослідження команда TAB дистанційно готувала ескізи можливого простору.
Нарешті напередодні майстерні команда TAB прилетіла до Івано-Франківська. Перші декілька днів ми наново обійшли всі локації заводу та сфотографували матеріали. Ці дані стали основою фінального проєкту, який ми підготували разом.
А вже у понеділок, 30 серпня команди TAB, METALAB і всі охочі, які зареєструвалися на будівельний табір, розпочали створення об’єкту й облаштування громадського простору у дворі Промприлад.Реновація. Загалом будівництво тривало шість днів.
ЯК ВІДБУВАЛАСЯ МАЙСТЕРНЯ «ТБІЛІСІ»
Майстерня відбулася як будівельний табір подвір’ї інноваційного центру Промприлад.Реновація з 30 серпня до 3 вересня. У рамках теми вкорінення до участі запросили місцеву спільноту: архітекторів, дизайнерів, мейкерів і усіх охочих працювати руками у дружному колі.
Протягом тижня учасники Майстерні «Тбілісі» збиралися разом і з нуля зводили попап громадський простір. Його сформували дерев’яні модулі для гостей та резидентів і спільний стіл. Важливою частиною цього простору стала піч, а кульмінацією будівельного табору — грузинське застілля.
Команда з учасниками розділилися на декілька груп з різними завданнями. Одна група майструвала власне платформи з палет. Друга група у цей час майструвала спільний стіл, частина команди будувала піч, а інша група — піклувалися про наповнення програми табору та організовувала воркшоп «Хачапурі».
Спільна їжа об’єднує всіх і кожного. Місця, де ми приймаємо їжу можуть різнитися максимально: бути індивідуальними, відкритими чи закритими. Проте вони завжди мають спільне — у таких громадських місцях ми однаково їмо.
Куратори й учасники майстерні «Тбілісі» разом приготували традиційне грузинське хачапурі. Будівництво, готування та власне застілля стали спільним актом, що розмив межі між індивідуальним і спільним.
Також до будівельного табору приєдналися учасники Майстерні електроніки. Об’єднання Деталі, яке було кураторами цієї майстерні, влаштували танці для всіх, хто прийшов цього дня до «Парасольки».
Протягом тижня до будівельного табору долучилися понад 70 людей. А у завершальний день застілля Майстерні «Тбілісі», що переросла у вечірку Деталей, люди заполонили весь двір Промприлад.Реновація. Ми дякуємо кожному, хто приєднався до нас у ці дні.
ЯКІ МАТЕРІАЛИ ВИКОРИСТАЛИ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА
Головною вимогою до матеріалів нового об’єкту та облаштування громадського простору була циркулярність. На майстерні ми мали перевикористати те, що вже є на заводі.
Так основами платформи стали палети, яких вдосталь у цехах. З них також виготовили мобільні модулі. Обшивка модулів — листи фанери.
Спільний стіл виготовлений з металевих конструкцій заводського столу. А от стільницю зібрали з відновленої плитки, яка раніше була покриттям на підлозі в одному з цехів заводу. Інша частина стільниці складена з дощок, які використовувались на попередньому фестивалі.
Навіть піч збудували з цегли та глини, які знайшлися на заводі.
Єдине, чому ми піддали деякі матеріали, — це відновлення та фарбування.
Всі конструкції платформ зібрані так, щоб з часом їх можна було легко розібрати та зібрати в іншому місці. Або використати окремі елементи, як до прикладу, фанеру, перевикористати для іншого об’єкту.
ЯК ЖИВЕ ОБ’ЄКТ МАЙСТЕРНІ «ТБІЛІСІ» НИНІ
Після завершення Майстерні громадський простір і його мобільні елементи дійсно почали своє власне життя.
Загалом сам простір та його елементи окремо можна використовувати для будь-яких подій. Для камерних заходів достатньо власне об’єкту та його модулів. А коли потрібно створити комфортні умови для багатьох людей, можна залучити додаткові меблі з «Парасольки».
До столу регулярно приходять резиденти «Парасольки». Тут вони перепочивають від роботи в майстернях, влаштовують спільні обіди й вечері. На додачу до печі, вони поставили тут великий мангал.
Сортувальна станція проводить тут свої музичні події та лекції. Платформи стали початковою точкою для екскурсій заводом.
За спільним столом команда METALAB проводили «Обід з заводчанами» — зустріч з працівниками Промприладу щодо майбутнього виробництва. Учасники чесного ярмарку FAIR FAIR 2 стіл й модулі використали як прилавки.
Стіл став по-справжньому спільним для працівників, резидентів і гостей заводу. Завдяки тому, що він розташований в просторі Промприлад.Реновація, тут добре підтримується чистота. З іншого боку, немає відчуття, що цей простір належить комусь: будь-хто протягом дня може прийти сюди пообідати, провести зустріч або просто поспілкуватися.
Майстерня «Тбілісі» є частиною фестивалю «Сеанс Міського Сканування 2021» і відбулася у партнерстві з Тепле Місто, Відкритим цехом «Парасолька» та об’єднання Деталі за підтримки Українського культурного фонду та програми ЄС «Креативна Європа».